2016-06-29

Команда Ture відкриває нові маршрути

 

Враження Ігора (учасника Команди Ture та затятого мандрівника) від подорожі Серетом:

Цього року День Конституції видався справді дуже цікавим. Здійснилась моя давня мрія-бажання - сплавитись по ріці Серет вище Тернополя.

Почалось все вже тепер з далекого 2010 чи 2011, коли я планував сплав Серетом з Тернополя до Дністра. Завершення мало бути у Касперівцях, протяжність - 161 км.

Ще тоді я думав: "А може стартувати вище? Та ні, там ж такі непрохідні хащі". І от цей день настав...

28.06 о 7:15 прокинувся. За вікном - сильна гроза, дощ. Думаю: все, сплав переносимо. Переглянув близько 4-ох прогнозів, по всіх дощ. Втішив свою дружину Мар'яну, що ніхто нікуди не їде і можна спати (вона без власного бажання була записана нашим водієм).

8:00 дощ закінчився. Погода покращилась.

9:15 всі негативні думки мене покинули, телефоную Віктору, кажу збиратися, таки треба їхати. Чим його і втішив.

11:00 ми на гаражі, вантажимо каное, що він зробив власноруч. На цей витвір мистецтва Віктор потратив близько 2 місяців свого часу.

13:00 ми в селі Чернихів на старті сплаву. Швиденько розвантажуємось, 20 хв і ми вже на воді. Мене все не покидають думки про те, що, можливо, занадто високо почали, сьогодні не встигнемо. Але ріка все кличе вперед і вперед. Ділянка сплаву від Чернихова і до Івачівського ставу виявилась, мабуть, найцікавішою.

Складалось таке враженя, що ти потрапив десь в глиб Амазонки, стільки різноманітної зелені та птахів, які, як різко з'являються, так і зникають. Трішки поблукали. Ширина русла ріки місцями становила менше одного метра.

15:00 ми вже на Івачівському ставі, який тепер в мене асоціюється з нескінченним плесом лілій.

16:20 обносимо греблю. Далі перед нами постає вже зовсім інші ріка, з де-не-де навислими деревами, кришталево чистою водою. Ділянка повз село Плотича, виявилась досить складною, ріка місцями дуже сильно заросла водоростями, і нам здавалось, що ми не пливемо, а просто повземо.

18:50 с. Чистилів. Ось тут ми як налягли на весла, то за хвилин 40 вже були на гребному каналі Тернополя.

20:20 фініш на спортивній базі "Буревісник", де нас втомлених, але задоволених вже чекала Мар'яна.

Загалом, сплав тривав рівно 7 годин. За цей час встигли і позасмагати і досхочу нагребтись, і заблудитись, і відшукати вірний шлях. Пройдена відстань - 26 км.

Хочу подякувати Віктору за надійний човен, на якому справді комфортно і чудово сплавлятись, своїй дружині за доставку на старт і з фінішу сплаву, ну і за смачнющі бутерброди.